ЗАТВЕРДЖЕНО

спільним наказом голови та

 керівника апарату Вознесенського міськрайонного

суду Миколаївської області

від 10 січня 2013 року № 3

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ У

ВОЗНЕСЕНСЬКОМУ МІСЬКРАЙОННОМУ  СУДІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області розроблені згідно положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України.

1.2. Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

1.3. Положеннями статей 124, 127 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Правосуддя здійснюють професійні судді та,   у визначених законом випадках, народні засідателі, присяжні.

1.4. Згідно положень статей Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх   апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.  Ці особи є державними службовцями і мають   відповідні службові повноваження.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і  національної приналежності, статі, політичних   поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у  встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою   процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

1.5. Правила внутрішнього трудового розпорядку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (далі – Правила) поширюються на всіх працівників суду.

1.6. Для голови суду, його заступників, суддів, керівника апарату та заступників керівника апарату суду, помічників суддів Правила встановлюються з урахуванням Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, Положення про апарат Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

У суді повинен дотримуватися принцип незалежності суддів при здійсненні ними правосуддя.

Для державних службовців, які працюють у суді, Правила встановлюються з урахуванням Закону України «Про державну службу».

1.7. Метою Правил внутрішнього трудового розпорядку є зміцнення трудової дисципліни, правильної організації праці, повне і раціональне використання робочого часу, підвищення якості і продуктивності праці. Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

1.8. Діяльність працівників суду ґрунтується на наступних принципах:

- служіння народу України;

- демократизму і законності;

- гуманізму і соціальної справедливості;

- пріоритету прав людини і громадянина;

- професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

- персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

- дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

- дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

1.9. Усі питання, пов'язані із застосуванням Правил вирішуються головою суду та керівником апарату в межах наданих їм актами законодавства повноважень.

2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

2.1 Призначення (обрання) суддів та припинення їх повноважень здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу законів про працю України.

2.2. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату суду та його заступників здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України.

2.3. Призначення на посаду та звільнення з посади помічника судді здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про державну службу», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, Кодексу законів про працю України.

2.4. На підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади голова суду видає відповідний наказ.

2.5. Призначення на посади та звільнення з посад інших працівників суду здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», діючого трудового законодавства України.

2.5.1. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору в установленому законом порядку. Працівники суду приймаються на роботу за трудовими договорами. На посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законодавством України передбачено інше. Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу».

2.5.2.   Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, а також копії цих документів.

Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав - учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених документів зобов'язані також подати наступні документи:

- особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 сантиметрів;

- декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, передбаченою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

- підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із загальними правилами поведінки державного службовця;

- направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось.

Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

2.5.3. Прийом на роботу працівників апарату суду оформляється наказом керівника апарату, який оголошується працівнику під розписку.

2.5.4. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

2.5.5. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

2.5.6. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.   

2.5.7. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Під час прийняття на державну службу може встановлюватись випробування строком до шести місяців.

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.

2.5.8. Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведення його в установленому порядку на іншу роботу необхідно:

- роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

- ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

2.5.9. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

2.5.10. Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у відділі кадрової роботи. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника апарату суду.

2.5.11. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством України та оформлюється наказом керівника апарату суду.

2.5.12. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України немає права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

2.5.13. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства України та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

2.5.14. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством.

2.5.15. Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

- порушення умов реалізації права на державну службу;

- недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України «Про державну службу»;

- досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;

- притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

- відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державну службу»;

- неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону України «Про державну службу».

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

2.5.16. Припинення трудового договору працівників апарату суду оформлюється наказом керівника апарату.

3. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

3.1. Трудові права працівників передбачені Конституцією України, Кодексом законів про працю та іншими нормативно-правовими актами України.

Статус суддів, керівника апарату суду та його заступників, помічників суддів, забезпечення суддів передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Додатково права державних службовців закріплені Законом України «Про державну службу».

3.2. Обов’язки працівників визначені Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про державну службу», чинним трудовим законодавством України, Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, Загальними правилами поведінки державного службовця, Правилами поведінки працівника суду та іншими нормативно-правовими актами України, відповідними посадовими інструкціями.

3.3. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається чинним законодавством, положеннями про відділи суду та посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.

4. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИЦТВА СУДУ

4.1. Повноваження, обов’язки голови суду та його заступників визначені положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинним трудовим законодавством України.

4.2. Повноваження, обов’язки керівника апарату суду та його заступників визначені положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», чинним трудовим законодавством України, відповідними посадовими інструкціями.

4.3. У випадках, передбачених законодавством України, керівництво суду здійснює свої повноваження разом або за погодженням з профспілковим комітетом.

5. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЧАС ВІДПОЧИНКУ.

5.1. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.

5.2. Встановлено наступну тривалість щоденної роботи:

Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 12:00 до 13:00. Перерва не включається в робочий час.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Для контролю за дотриманням працівниками встановленого графіку робочого часу у суді ведеться журнал обліку виходу на роботу працівників Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області. Кожен працівник зобов’язується особисто та щоденно вносити відмітку до журналу про вихід на роботу.

5.3. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом керівника.

Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства України.

5.4. Працівникам суду надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи та посади і заробітної плати.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством України.

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України.

Порядок надання відпусток суддям визначається з урахуванням положень статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

5.5. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду на кожен календарний рік не пізніше 15 січня.

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників та можливості їх відпочинку.

Графік доводиться до відома всіх працівників суду.

5.6. Надання відпусток працівникам апарату суду оформлюється на підставі наказу керівника апарату, суддям – на підставі наказу голови суду.

5.7. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

5.8. За рішенням голови суду та керівника апарату в межах своїх повноважень, судді та працівники апарату суду, державні службовці, можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається судді чи державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відведення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна установи з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

5.9. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

6. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ

6.1. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу та бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

- оголошення подяки;

- преміювання;

- нагородження почесною грамотою.

Крім того, за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

6.2. Працівникам, які успішно та сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги і соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів суду. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

6.3. Заохочення працівників апарату оголошуються наказом керівника апарату, доводяться до відома працівника або всього колективу та заносяться до трудової книжки працівника.

7. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

7.1. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності закріплено положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

7.2. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

- догана;

- звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує суд, можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

7.3. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

7.4. До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

7.5. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо до працівників апарату суду за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

7.6. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

7.7. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.