Суд спростовує інформацію

02.11.2020 о 09:08 годині Інтернет видання «Преступности нет» розмістило статтю «Вознесенский суд отказался отправлять в СИЗО главаря «банды Апти», несмотря на нарушение обязательств вылетами в Турцию», джерело: https://news.pn/ru/criminal/244102.

Зокрема, у вказаній статті вказується наступне: «Вознесенский горрайонный суд в пятницу, 30 октября, отказался изымать залог в пользу государства и ужесточать меру пресечения обвиняемому в совершении ряда преступлений Апти Ислангирееву, хотя его уличили в нарушении обязательств – выезде в Турцию без разрешения суда. При этом суд фактически своим решением снял с Ислангириева возложенные обязательства.

Об этом «Преступности.НЕТ» сообщил собеседник в прокуратуре.

Коллегия судей в составе Оксаны Мироновой, Александра Дробинского и Натальи Зубар отказала прокурору в его ходатайстве, отметив, что мера пресечения в виде залога с обязанностями действовала до 8 июля, а в дальнейшем прокурор не обращался о продлении обязательств.

Судьи считают, что Ислангириев ничего не нарушил своими действиями поскольку срок действий обязательств истек и отметили, что для обеспечения его поведения достаточно внесенной суммы.

Стоит отметить, что в решении суд не отметил, как прокурор в заседании ссылался на позицию о том, что залог является бессрочной мерой пресечения в отличие от ареста, домашнего ареста и является гарантией именно выполнения обвиняемым возложенных обязательств.

При этом эта же коллегия судей ранее сама в своем решении, когда адвокат Ислангирива просил вернуть деньги, говорила о бессрочности меры пресечения в виде залога, как гарантии обеспечения обязательств.

Собеседники в прокуратуре недоумевают с подобного решения, отмечая, что во время заседания была озвучена практика подобных вопросов, подтверждающая их позицию. К примеру, подобные решения выносились в Донецкой области, Днепропетровской, в Харькове. Кроме того в Николаевской области о бессрочности залога и обязательств, которые он должен обеспечивать, также высказывался Корабельный райсуд Николаева в деле о резонансном убийстве в Галициново. Также об этом говорили в Высшем антикоррупционном суде».

Суд звертає увагу на таке.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого Іслангірієва А.М.

При цьому у рішенні суду зазначено, що як встановлено в судовому засіданні обвинуваченому Іслангірієву А.М. 24.03.2020 року був продовжений строк тримання під вартою та одночасно визначено суму застави в сумі 693 660 грн., яка була внесена 24.03.2020 року, одночасно у разі внесення застави на обвинуваченого були покладені обов’язки , передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатись з місце проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи, утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні до 22 травня 2020 включно.

Ухвалою суду від 08 травня 2020 року строк дії покладений на Іслангірієва А.М. обов’язків, які мають строковий характер на відміну від застави, -  був продовжений до 08 липня 2020 року включно.

Після 08 липня 2020 року строк дії покладених на Іслангірієва А.М. обов’язків ухвалами суду не продовжувався, оскільки клопотань прокурора про це до суду не надходило.

 Віповідно до ч.6 ст.194 КПК України обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України можуть бути покледені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотання прокурора, в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки , - ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Отже, так як після 08 липня 2020 року обов’язки, покладені на Іслангірієва А.М. рішенням суду за клопотанням прокурора продовжені не були, оскільки таких  клопотань прокурор – не подавав, то відповідно після 08 липня 2020 року обвинувачений ніяких обов’язків і не порушував. Через це клопотання прокурора суд визнав необгрутованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Вказана ухвала суду прокурором оскаржена не була.

При цьому суд звертає увагу на те, що учасники провадження у разі незгоди із судовими рішеннями мають право їх оскаржити в порядку визначеному законом (ст.24 КПК України).

Крім того, представники Інтернет-видання «Преступности.НЕТ» для висвітлення змісту судового ріщення – до прес-служби суду не зверталися.

Суд звертає увагу на необхідність дотримання вимог при висвітленні судових процесів та їх результатів, що визначені Кодексом етики українського журналіста, який  ухвалений 2002 року на З’їзді журналістів-підписантів Кодексу, останні зміни внесено 2013 року. Кодекс затверджено 12 грудня 2013 року на пленумі Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та місяцем раніше – рішенням Комітету Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) – джерело: http://www.nsju.org/page/196, а саме:

«6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.

8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст.

9. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».

Прес-служба суду