Наслідки пропуску прокурором процесуальних строків

Currit tempus contra desides et suj juris contemptores - біжить час проти бездіяльного і до своїх прав байдужого.

Цей вираз залишається актуальним в будь-які часи.

Так згідно з п.137 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» - строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

23 квітня 2018 року Вознесенським міськрайонний судом у складі головуючого судді Дробинського О.Е. було ухвалено вирок відносно Б., яким останнього було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання в виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Прокурор оскаржив вказаний вирок в апеляційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року провадження щодо Б. за апеляційними скаргами прокурора, захисника, потерпілих було направлено до Апеляційного суду Херсонської області.

Ухвалою судді Апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу прокурора було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.396 КПК України та надано прокурору 3 денний строк для усунення недоліків.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13 липня 2018 року апеляційну скаргу прокурора повернуто апелянту.

Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу судді апеляційного суду, в якій просив її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначив, що ухвалу про залишення апеляції без руху та надання строку для усунення недоліків отримав 11 липня 2018 року, а виправлену апеляційну скаргу на поштове відділення подав 12 липня 2018 року. Стверджував, що всі вимоги, викладені в ухвалі апеляційного суду виконав у встановлений судом строк.

Верховний Суд в своїй ухвалі від 14 серпня 2018 року вказав, що перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення. Повертаючи апеляційну скаргу, суддя своє рішення обґрунтував тим, що прокурор протягом встановленого строку не усунув недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху, оскільки станом на 13.07.2018 року вимоги ухвали не виконані. З наданих суду матеріалів вбачається, що ухвала судді Апеляційного суду Херсонської області від 27 червня 2018 року про залишення апеляційної скарги прокурора без руху та надання трьохденного строку для усунення недоліків, була направлена скаржнику 2 липня 2018 року. З поштового повідомлення вбачається, що вказане судове рішення прокуратура Миколаївської області отримала 06.07.2018 року.

Враховуючи зазначене, посилання прокурора на те, що ним не пропущений триденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки ухвалу судді отримано лише 11.07.2018 року не ґрунтуються на матеріалах провадження та наданих документах.

У зв’язку із цим Верховний Суд ухвалив відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 липня 2018 року про повернення апеляційної скарги на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року щодо Б.

Ухвала Верховного Суду від 14 серпня 2018 року справа №473/21/18: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75894444#.

Суддя-спікер Зубар Н.Б.