ЗАРОБІТНА ПЛАТА ДЛЯ БУХГАЛТЕРА

18 березня 2019 року Вознесенським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно громадянина Д.

Суддя, головуючий у справі, - Дробинський О.Е.

Судом встановлено, що обвинувачений Д., будучи головним бухгалтером Вознесенського РСТ, у період з 28 квітня 2016 року по 01 червня 2018 року, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи у власних інтересах, з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами Вознесенського РСТ, вніс завідомо неправдиві дані до електронної відомості нарахування коштів (заробітна плата та аванс) на картковий рахунок, що виразилось у безпідставному завищенні сум, призначених йому до виплати на картковий рахунок на своє ім’я, якими він розпорядився за власним розсудом, чим спричинив Вознесенському РСТ матеріальний збиток на суму 132361,78 грн.

Крім того, Д., будучи головним бухгалтером, тобто службовою особою яка уповноважена на формування (виготовлення) відомостей нарахування заробітної плати працівникам суб’єкта господарювання та відправлення даних відомостей електронною поштою до банківської установи для подальшого перерахування коштів на карткові рахунки співробітникам, діючи умисно, з метою внесення недостовірних відомостей до офіційного документу та отримання неправомірної вигоди для себе, зловживаючи службовим становищем, використовуючи персональний комп’ютер, у електронній відомості нарахування коштів на картковий рахунок співробітників безпідставно завищив суму заробітної плати призначену собі до виплати на картковий рахунок на його ім’я, чим вніс недостовірні відомості до офіційного документу. У подальшому, обвинувачений виготовлений ним офіційний документ із неправдивими відомостями щодо суми його заробітної плати - електронну відомість нарахування коштів на картковий рахунок співробітників Вознесенського РСТ (заробітна плата та аванс) електронною поштою відправив на адресу АТ «УкрСиббанк», що слугувало підставою до нарахування, за рахунок коштів Вознесенського РСТ на його картковий банківський рахунок грошей, сума яких безпідставно була ним завищена.

Дії обвинуваченого Д. були кваліфіковані:

за фактом заволодіння ним грошовими коштами Вознесенського РСТ в квітні 2016 року,  - за ч.2 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем,

за фактами заволодіння ним грошовими коштами Вознесенського РСТ в період часу з червня 2016 року по червень 2018 року, - за ч.3 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, - за фактами внесення ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, - за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Д. було визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначено йому покарання:

за ч.3 ст.191 КК України в виді 03 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з веденням бухгалтерського обліку про рух товарно-матеріальних цінностей, грошей та їх еквівалентів строком на 02 роки,

за ч.2 ст.191 КК України в виді 02 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з веденням бухгалтерського обліку про рух товарно-матеріальних цінностей, грошей та їх еквівалентів строком на 01 рік,

за ч.1 ст.366 КК України в виді 01 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з веденням бухгалтерського обліку про рух товарно-матеріальних цінностей, грошей та їх еквівалентів строком на 01 рік,

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання Д. призначено у вигляді 03 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з веденням бухгалтерського обліку про рух товарно-матеріальних цінностей, грошей та їх еквівалентів строком на 02 /два/ роки.

Вирок не набрав законної сили та сторонам роз’яснено право на його оскарження.

Крім того, суд нагадує, що відповідно до ч.1 та 5 ст.17 КПК України - особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Суддя-спікер Зубар Н.Б.