Ухвалено вирок відносно водія, що допустив порушення правил безпеки дорожнього руху

09 квітня 2019 року Вознесенським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно громадянина Ш.

Суддя головуючий у справі - Миронова О.В.

Судом було встановлено, що обвинувачений Ш. 16 липня 2016 року приблизно о 07 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автобусом «ПАЗ-3205-1-110», виконував рейс по перевозці пасажирів за маршрутом «Рюмівське - Вознесенськ», рухався в умовах світлого часу доби в ясну погоду, без дощу, без туману та штучних явищ, що погіршували б видимість у напрямку руху по проїжджій частині під'їзного шляху від хутору Андрійчикове Вознесенського району Миколаївської області у напрямку до автомобільної дороги «Прибужани-Дмитрівка».

Під час руху по проїжджій частині під’їзного шляху до хутору Андрійчикове керований Ш. автобус рухався у межах своєї смуги руху з швидкістю біля 30 км/год. з увімкненою З передачею коробки зміни передач автобуса. У салоні автобуса знаходилося 11 пасажирів, серед яких була потерпіла П.

Керований обвинуваченим автобус наближався до не регульованого «Т»- подібного перехрестя під'їзного шляху до хутору Андрійчикове та автомобільної дороги «Прибужани - Дмитрівка». При наближенні до перехрестя обвинувачений Ш. грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1 ПДР України, а саме: не виконуючи належним чином вимог вказаних Правил, тим самим своїми діями створив небезпеку для життя та здоров’я громадян, під час керування транспортним засобом проявив неуважність, відповідним чином не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її особливість у вигляді уклону проїжджої частини на спуск. Не врахувавши особливості дорожньої обстановки у вигляді нахилу проїжджої частини, по якій він рухався, у вигляді спуску, заздалегідь не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху керованого ним автобуса «ПАЗ-3205-1-110» щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним. При наближенні до перехрестя обвинувачений Ш. почав застосовувати гальмування керованого ним автобуса, але з нез'ясованих причин гальмівна система автобуса відмовила. Маючи об’єктивну можливість не вимикаючи передачі коробки зміни передач вимкнути двигун автобуса, тим самим поступово зменшувати його швидкість руху, але так не зробив, замість чого Ш. вимкнув передачу коробки зміни передач автобуса, намагаючись увімкнути меншу передачу, але та не увімкнулася. З цієї причини керований ним автобус почав на спуску дороги набирати швидкість. Продовжуючи рух Ш. не спробував на перехресті виконати маневр лівого або правого повороту, а продовжив рух прямо.

Внаслідок необережних дій обвинуваченого Ш., який своїми діями грубо порушив технічні вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.1 ПДР України, автобус «ПАЗ-3205-1-110» з рівня перехрестя зістрибнув у кювет глибиною 1.28 м, після чого самостійно зупинився за межами проїжджих частин у полі.

В результаті ДТП пасажир автобусу П. отримала тілесні ушкодження у вигляді фрагментарного перелому 1-го поперекового хребця, яке відносяться до середньої тяжкості по ознакам довготривалого розладу здоров’я і відсутності небезпеки для життя.

Обвинувачений Ш. винним себе в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,  визнав повністю і пояснив, що  він в 2016 році працював водієм в ТДВ “Вознесенськавтотранс”. 16 липня 2016 року він на автобусі “ПАЗ” їхав по маршруту до с. Рюмінське Вознесенського району. Гальмівна система автобусу була в справному стані. Коли він від'їхав від зупинки в с. Андрейчиково та виїхав на спуск та нажавши на гальма, зрозумів, що гальмування відсутнє. Він намагався зупиняти автобус понижуючи передачі, але передачі не включались, тоді він крикнув людям, що були в салоні автобусу: “Тримайтесь” та переїхав через дорогу і виїхав у поле, де і зупинився. Їхав він зі швидкістю біля 30 км/год. В автобусі було 11 чоловік, серед яких була і потерпіла.  В скоєному каявся.

Враховуючи покази обвинуваченого та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого Ш., які виразилися в  порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, належить кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України.

Ш. було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України  КК України, та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік без позбавленням права керування транспортним засобом.

На підставі ст.75 КК України звільнено Ш. від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

З огляду на те, що Ш. є інвалідом 3 групи – його згідно п.”г” ст.1 Закону України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» звільнено від призначеного кримінального покарання. 

Стягнено з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА” на користь потерпілої П. завдану їй матеріальну шкоду в сумі 580  грн. 22 коп. та моральну шкоду в сумі 29 грн. 01 коп.

Стягнено з товариства з додатковою відповідальністю  «Вознесенськавтотранс» на користь потерпілої П. завдану їй моральну шкоду в сумі 8970 гривень 99 коп.

Вирок не набрав законної сили та сторонам роз’яснено право на його оскарження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя-спікер Зубар Н.Б.