Наслідки жорстокого виховання дитини

25 квітня 2019 року Вознесенським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно громадянина Ч., якого визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України (умисне заподіяння побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень).

Суддя головуючий у справі - Миронова О.В.

Судом було встановлено, що обвинувачений Ч.  08.03.2019 року приблизно о 06.00 год. в приміщенні домоволодіння, діючи умисно, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на грунті раптово виниклих неприязнених відносин, у ході сварки, вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї неповнолітньої доньки, а саме умисно наніс один удар коліном по голові. Неповнолітня потерпіла з метою уникнення подальших побоїв вибігла з дому та пішла до своєї тітки. Приблизно о 17.00 год. 08.03.2019 року обвинувачений прийшов до тітки потерпілої, де вимагав щоб його донька йшла додому, при цьому хапав доньку за одяг та умисно наніс їй один удар ногою та декілька послідовних ударів металевим ціпком, який знаходився у нього в руці, в ділянку спини.

Вироком суду було затверджено угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілою за участю її законного представника, яка була укладена 16 квітня 2019 року.

Так, відповідно до п.1 ч.1ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Під час судового засідання було встановлено, що Ч. обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, - яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, визнав повністю, зазначив, що розуміє права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, суд встановив, що укладена між потерпілою та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч.1 ст.126 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

На підставі угоди про примирення обвинуваченого Ч. було визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 510) грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) днів учасниками процесу з моменту його проголошення лише з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок не набрав законної сили та сторонам роз’яснено право на його оскарження.

Суддя-спікер Зубар Н.Б.