Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
14 травня 2019 року Вознесенським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно засудженого О., який відбуває покарання в Державній установі «Вознесенська виправна колонія №72».
Суддя, головуючий у справі, - Дробинський О.Е.
Судом встановлено, що обвинувачений О. з 12 липня 2018 року відбуває основне покарання у вигляді 11 років позбавлення волі у Державній установі «Вознесенська виправна колонія №72» за вироком суду, яким його засуджено за ч.4 ст.187, ч.3 ст.186, ч.4 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.304, ч.1 ст.263, КК України, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Протягом періоду відбуття основного покарання засуджений О. зарекомендував себе з негативного боку, був визнаний злісним порушником встановленого порядку відбування покарання за зберігання заборонених речей та особою, схильною до нападу, захоплення заручників, злісної непокори вимогам адміністрації та дій, що дезорганізують роботу установ виконання покарань.
07 лютого 2019 року о 10 годині 00 хвилин обвинувачений О. перебував у приміщенні відділення соціально–психологічної служби житлової секції та сидячи на стільці користувався мобільним телефоном. В цей момент з метою проведення планового огляду приміщення та виконання своїх службових обов’язків в приміщення зайшов молодший інспектор відділу нагляду та безпеки виправної колонії прапорщик внутрішньої служби Ж. одягнений у формений одяг з портативним аудіо – відеореєстратором.
Побачивши в руках засудженого мобільний телефон та, враховуючи, що користування мобільними телефонами засудженими у місцях позбавлення волі заборонено, Ж., який є співробітником колонії, почав вимагати у обвинуваченого О. видати заборонений предмет, яким є мобільний телефон. Натомість О., діючи умисно, демонстративно нехтуючи загальноприйнятими нормами взаємовідносин з представником влади та всупереч змісту пред’явленої йому законної вимоги представника адміністрації установи виконання покарань відмовився виконувати законні вимоги останнього.
В подальшому, з метою залякування інспектора відділу нагляду та безпеки виправної колонії прапорщика внутрішньої служби Ж., який потім був визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні, обвинувачений О. різким рухом руки збив аудіо – відеореєстратор з нагрудної кишені та здійснив усну погрозу насильством відносно потерпілого, а саме спричинення тілесних ушкоджень, що полягають в пораненні ока шляхом нанесення удару ручкою, яка знаходилася у нього в правій руці та нанесення удару в обличчя, супроводжуючи погрози нецензурною лайкою.
В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним та підтвердив факт скоєння ним злочину, за яким йому було пред’явлено обвинувачення.
Вироком суду О. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, - погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, та затверджено угоду про визнання винуватості, яка була укладена 14 травня 2019 року між прокурором та обвинуваченим за участю захисника обвинуваченого та при отриманні згоди на укладення угоди про визнання винуватості від потерпілого.
На підставі затвердженої угоди про визнання винуватості О. визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, та призначено йому покарання в вигляді 3 місяців арешту.
Відповідно до ч.1 ст.71, п.1 ч.1 ст.72 КК України до призначеного О. покарання, частково приєднано невідбуту частину основного покарання та додаткове покарання за попереднім вироком суду, на підставі якого він відбуває покарання в ВК №72, та остаточно до відбування покарання О. призначено 10 місяців 20 днів позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирок не набрав законної сили та може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) днів учасниками процесу з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст394 КПК України.
Суддя-спікер Зубар Н.Б.