Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року у справі №473/1754/19 задоволено апеляційну скаргу потерпілого на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.05.19 року. Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.05.19 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення – скасовано та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Закрито провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, апеляційний суд вказав на те, що висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи, та є необґрунтованим виходячи з наступного.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 030067 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП 11.04.2019 року о 20 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MITSUBISHI Grandis, номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги вул. Кутвицького на головну вул. Київська, на дозволений сигнал світлофору зеленого кольору, не переконався в тому, що перехрестя вільне для руху, допустив зіткнення з автомобілем Рута 41, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що здійснював маневр проїзду перехрестя на заборонений сигнал світлофору жовтого кольору. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Суд першої інстанції не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки в судовому засіданні допитав ОСОБА_1 , який не визнав свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. На підтвердження зазначеної позиції ОСОБА_1 дослідив в суді відеозапис проїзду перехрестя, з якого вбачалося, що ОСОБА_1 слідував на зелений сигнал світлофору.
В той же час суд не надав правової оцінки діям водія ОСОБА_1 під час проїзду регульованого перехрестя.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 дав аналогічні покази як і в місцевому суді. Окрім того пояснив, що виїжджаючи на дозволяючий сигнал світлофору на пересіченні вулиць Київської і Кутвицького бачив автомобіль, що рухався через перехрестя зі сторони м. Южноукраїнськ, якого пропустив. Рухаючись далі, тобто виконуючи маневр повороту ліворуч, його транспортний засіб і автомобіль, яким керував ОСОБА_2 , зіткнулись.
В суді апеляційної інстанції був оглянутий відеозапис проїзду перехрестя водієм ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Із зазначеного запису вбачається, що водій ОСОБА_1 , повертаючи ліворуч на зелений сигнал світлофору, пропустив транспортний засіб, який рухався зі сторони м. Южноукраїнськ, а автомобіль, яким керував ОСОБА_2 і рухався зліва від ОСОБА_1, не пропустив.
Таким чином, проаналізувавши зазначені докази в їх сукупності і взаємозв`язку, твердження водія ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 рухався неправомірно на перехресті судом не приймається до уваги, оскільки зміст п.16.5 ПДР України не містить посилання на зазначену обставину.
Апеляційний суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 , який рухався на ввімкнений сигнал світлофору, що дозволяє рух, не надав транспортному засобу, яким керував ОСОБА_2 , дорогу для завершення руху через перехрестя, тобто порушив вимогу п.16.5 ПДР України і його дії правильно кваліфіковано за ст. 124 КупАП.
Вимоги п.16.5 ПДР України передбачають, що транспортні засоби, що завершують рух через перехрестя, мають перевагу перед транспортними засобами, які збираються виїхати на перехрестя, тому водіям необхідно керуватися тим, що виїзд на перехрестя дозволяється тільки в тому випадку, якщо перехрестя вільне від транспортних засобів і пішоходів або якщо він не провокує зупинку на перехресті транспортного засобу або пішохода, який завершує розпочатий ними рух. Вимоги норм ПДР є імперативними і носять зобов`язуючий характер для водія ОСОБА_1.
Стосовно дій водія ОСОБА_2 , який проїжджав перехрестя на жовтий сигнал світлофору, детально відображено у відеозапису і це являється предметом дослідження компетентних органів, які визначені у ст. 255 КУпАП.
До того ж, як вбачається з відеозапису проїзду перехрестя вулиць Київської і Кутвицького, водій ОСОБА_1 під`їхав до перехрестя на червоний сигнал світлофору і зупинився у визначеному місці, а коли перемкнувся світлофор на жовтий сигнал, він не діждавши дозвільного сигналу, почав рух, що суперечить ПДР України. Тобто зазначене свідчить, що можливо було уникнути ДТП водію ОСОБА_1 за умови беззаперечного дотримання ним правил проїзду регульованих перехресть.
Суд першої інстанції, розглядаючи зазначені матеріали, недостатньо проаналізував зазначені вище докази, що підтверджували доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а загострив свою увагу лише на неправомірності проїзду перехрестя ОСОБА_2 .
Фактичні дані щодо обставин події, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП від 11.04.2019 року та викладені в поясненнях ОСОБА_2, не є суперечливими, а навпаки взаємоузгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 .
За такого, висновки суду першої інстанції, з приводу того, що в діях водія ОСОБА_1, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю є безпідставними.