Закрито провадження відносно військослужбовця за недбале ставлення до військової служби

ЗАКРИТО ПРОВАДЖЕННЯ ВІДНОСНО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ЗА ч.2 ст.172-15 КУпАП

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 вересня 2019 року (суддя Дробинський О.Е.) відносно громадянина З. закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, - в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судом було встановлено, що до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла адміністративна справа відносно З. за ч.2 ст.172-15 КУпАП. Відповідно до тексту протоколу з 12 червня 2018 року лейтенант З. проходить військову службу у Збройних Силах України та з 22 серпня 2018 перебуває на посаді заступника командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення військової частини А2734.

Указом ВО Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», в Україні оголошено початок проведення часткової мобілізації, тобто з вказаного часу в державі настав особливий період, який дії до теперішнього часу.

Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 17, 26, 115, 116 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, лейтенант З. був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації служби, здійснювати заходи щодо соціально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності особового складу, вивчати та аналізувати морально-психологічні якості кожного військовослужбовця, соціально-психологічний клімат у підпорядкованих підрозділах, подавати допомогу командирам взводів у його поліпшенні, забезпечувати соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців до умов служби з урахуванням їх спеціальності та індивідуально-психологічних особливостей, знати кожного військовослужбовця роти, його ділові, професійні якості, морально-психологічний стан, запити, настрої, сімейний стан і відповідно до цього вести виховну роботу, проводити виховну роботу з особовим складом роти, призначеним до варти (бойового чергування).

Відповідно до п.п. 2., 7. розділу II «Інструкції з організації вартової служби у Збройних Силах України» затвердженої наказом Міністерства Оборони України №553 від 24.10.2016 головним завданням добору військовослужбовців до несення вартової служби виявлення військовослужбовців, які за своїми морально-діловими та психологічними якостями спроможні забезпечити якісне несення вартової служби та унеможливлення допуску до несення вартової служби військовослужбовців, яких віднесено до групи посиленої психологічної уваги.

Пунктом 1 розділу IV Наказу № 553 встановлено, що безпосередньо відповідальним за організацію та проведення заходів морально-психологічного забезпечення є заступник командира підрозділу з виховної роботи, які зобов`язані організовувати та особисто проводити виховну роботу і правове виховання особового складу,знати морально-психологічний стан особового складу, який залучається до несення служби, планувати, організовувати і контролювати проведення у вартах заходів морально-психологічного супроводу несення вартової служби та культурно-виховної роботи, не допускати призначення до варти хворих, психічно неврівноважених військовослужбовців, які перебувають у стані психологічного перевантаження, мають відхилення у стані здоров`я і т.д.

Проте, в протоколі було зазначено, що лейтенант З. недбало ставлячись до виконання покладених службових обов`язків, всупереч наведеним статутним обов`язкам та вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за наступних обставин.

Так, встановлено, що до військової частини А2734 для проходження строкової військової службу на посаді стрільця взводу охорони роти охорони військової частини А2734 було призвано солдата. В подальшому, в період часу з 22 год.40 хв. до 23 год. 00 хв. 07.07.2019 солдат вчинив самогубство шляхом здійснення двох пострілів з АК-74 собі в голову. Під час проведення чергової зміни варти, близько 23 год. 10 хв. 07.07.2019 на посту № 7 було виявлено солдата з ознаками вогнепального поранення від яких він помер по дорозі в лікарню.

Дії З. були кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Проте суд в постанові вказав, що вина лейтенанта З. в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, не може ґрунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення №ВП-59 від 17 липня 2019 року, складеному відносно лейтенанта З. в резолютивній частині зазначено, що З. вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП. Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, суд прийшов до висновку, що представлені в протоколі та в матеріалах адміністративної справи докази, які б підтверджували вину З. в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, є не недопустимими, для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

З урахуванням наведеного, висновок прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону, викладений в протоколі про адміністративне правопорушення №ВП-59 від 17 липня 2019 року, що З. скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, в судовому засіданні не доведений, і даний висновок не ґрунтується на матеріалах справи про адміністративне правопорушення та законі.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, №ВП-59 від 17 липня 2019 року, вбачається, що інкриміноване адміністративне правопорушення лейтенанту З. полягало у тому, що він недбало ставився до виконання покладених на неї службових обов`язків, всупереч наведеним статутним обов`язкам та вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Вчинення даного адміністративного правопорушення З. не було підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Постанова судді у справі про  адміністративне  правопорушення не набрала законної сили та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя-спікер Зубар Н.Б.