Неповнолітня жорстокість

22 травня 2020 року Вознесенським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно обвинувачених Д., 1993 року народження, та П. (неповнолітнього), 2003 року народження, за обвинуваченням їх у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого).

Суддя, головуючий у справі, - Миронова О.В.

Обвинувачених визнано винними за пред’явленим їм обвинуваченням та Д.. призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, строк відбуття покарання рахувати з урахуванням сукупності злочинів з 28.12.2018 року, а П., який є неповнолітнім, призначено покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, строк відбування покарання обчислювати з дня взяття його під варту, після звернення вироку до виконання та набрання ним законної сили. 

Згідно із вироком в ніч з 20 на 21 вересня 2018 року приблизно між 22.30 год. та 03.00 год., неповнолітній П. та ще одна малолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та яка не досягла віку кримінальної відповідальності, з метою з’ясування з яких підстав потерпілий Ч. чіплявся до дівчини малолітньої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули до домоволодіння потерпілого. В ході з’ясування обставин, у неповнолітнього П. та малолітньої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на підґрунті раптово виниклих особистих неприязнених стосунків, виникла сварка з потерпілим Ч. Неповнолітній П. та малолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, почали наносити потерпілому тілесні ушкодження. Спочатку малолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, запитуючи з яких підстав потерпілий чіплявся до його дівчини, кулаком наніс один удар по обличчю потерпілого, від чого той впав на ліжко. Підвівши його, малолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знову умисно наніс декілька ударів стопою ноги по тулубу потерпілого, від чого Ч. знову впав на ліжко та продовжував на ньому лежати. Після цього, неповнолітній П. умисно наніс декілька ударів ногою по тулубу потерпілого. Обвинувачений Д., який в той час перебував за місцем проживання потерпілого, з’ясувавши у нападників з яких підстав вони наносять тілесні ушкодження потерпілому, умисно наніс Ч. кілька ударів рукою по тулубу. Потім всі троє, діючи умисно, групою осіб, по черзі продовжували наносити потерпілому, який лежав на ліжку, тілесні ушкодження по обличчю, голові, тулубу руками, ногами, шляхом скакання по грудній клітині. Під час почергового нанесення тілесних ушкоджень Д., виламавши з дерев’яної табуретки дві ніжки, умисно наніс ними кілька ударів по тулубу потерпілого. Декілька ударів по тілу потерпілого дерев’яними палицями нанесла малолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. 

В результаті отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий Ч. помер.

Під час судового розгляду провадження як обвинувачений Д., так і неповнолітній обвинувачений П., винними себе в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.121  КК України, - визнали повністю, але на підставі ст.63 Конституції України відмовилися давати пояснення відносно себе, зазначивши, що щиро каються в скоєнні злочину.

Винність Д. та П. в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показами потерпілої, цивільного позивача, свідків, поясненнями судово-медичного експерта та письмовими доказами.

Вирок не набрав законної сили та сторонам роз’яснено право на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя-спікер Зубар Н.Б.