за 2016 рік

А Н А Л І З
показників здійснення судочинства Вознесенським міськрайонним судом за 2016 рік

І. Обсяг роботи суду, надходження справ та навантаження на суддів

1. Динаміка надходження справ та матеріалів на розгляд до місцевих судів.

Обсяг роботи суду протягом 2016 року був досить значним.

Так, за звітний період до суду на розгляд надійшло: 1279 позовних заяв, 70 заяв про видачу судових наказів, 163 справи окремого провадження, 213 кримінальних проваджень, 743 подання слідчих органів, 47 скарг на дії чи рішення слідчих органів, 622 справи про адміністративні правопорушення, 55 адміністративних позовів (КАСУ).

Тоді як протягом 2015 року до суду надійшло: 1554 позовних заяв, 149 заяв про видачу судових наказів, 142 справи окремого провадження, 291 кримінальних проваджень, 716 подання слідчих органів, 89 скарг на дії чи рішення слідчих органів, 1296 справи про адміністративні правопорушення, 74 адміністративних позовів (КАСУ).

Як вбачається із статистичних даних, протягом 2016 року, зберігається тенденція до зменшення кількості проваджень, що надходять на розгляд до Вознесенського міськрайонного суду. Зокрема, кількість справ про адміністративні правопорушення, справ за скаргами на дії чи рішення слідчих органів, заяв про видачу судових наказів – зменшилася у двічі, у той же час кількість справ про окремого провадження показала незначний приріст.

2.  Структура кримінальних справ та кримінальних проваджень

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області протягом 2016 року надійшло 213 кримінальних проваджень, з них:

Як вбачається із статистики, дві третини кримінальних проваджень – це провадженнями за злочинами проти життя та здоров’я особи, а також злочини проти власності, усі інші злочини складають лише третину від усієї кількості проваджень, що надійшли до суду звітного періоду.

3. Навантаження з розгляду справ та матеріалів на одного суддю.

Дані про навантаженість і якість розгляду справ суддями Вознесенського міськрайонного суду конкретно кожним суддею протягом 2016 року наведено в наступній таблиці:

4. Усього розглянуто судом кримінальних проваджень та матеріалів по першій інстанції, справ про адміністративні правопорушення, їх питома вага від загальної кількості розглянутих справ.

Фактично середньомісячна кількість розглянутих справ і матеріалів протягом 2016 року з розрахунку на одного фактично працюючого суддю становила – близько 41 справи та матеріалів щомісячно (з розрахунку, що працювало 5 суддів відповідної спеціалізації, при цьому один суддя працював лише пів року).

Протягом звітного періоду у суді на розгляді перебувало 236 кримінальних проваджень щодо 285 осіб. За звітний період, Вознесенським міськрайонним судом, було закінчено розгляд 192 кримінальних проваджень (залишок справ на початок звітного періоду становив 23 проваджень, залишок справ на кінець звітного періоду – 44 провадження). Відповідно, було розглянуто 848 клопотань, скарг, заяв під час досудового розслідування, з них розглянуто 835 (залишок на початок періоду 10 проваджень, на кінець періоду залишок складає 13). Також, протягом 2016 року на розгляді перебувало 903 клопотання в порядку виконання вироків суду, з яких розглянуто 895, залишок на початок звітного періоду складав 6 клопотань, а на кінець звітного періоду – 8.

В загальному обсязі справ та матеріалів (загалом 4381), які були розглянуті судом протягом 2016 року, питома вага кримінальних справ та матеріалів становила 44%.

На протязі 2016 року на розгляді у суду перебувало 634 справа про адміністративні правопорушення, залишок справ на початок звітного періоду становив 12 справ, залишок справ на кінець звітного періоду 27 справ. З винесенням постанов було розглянуто 516 справ про адміністративні правопорушення, було повернуто 91 справу, в тому числі: для  належного оформлення було повернуто 69 справ.

В загальному обсязі справ та матеріалів, розглянутих судом на протязі 2016 року, справи про адміністративні правопорушення становлять близько 14 %.

ІІ Розгляд судами кримінальних проваджень та матеріалів

1. Перебувало у провадженні кримінальних справ (без матеріалів) по першій інстанції, їх динаміка порівняно з попереднім роком. Закінчено провадження у цих справах, їх питома вага від кількості справ, що перебували у провадженні.

Протягом звітного періоду у суді на розгляді перебувало 236 кримінальних проваджень щодо 285 осіб. За звітний період, Вознесенським міськрайонним судом, було закінчено розгляд 192 кримінальних проваджень (залишок справ на початок звітного періоду становив 23 проваджень, залишок справ на кінець звітного періоду – 44 провадження).

За попередній період минулого року, у провадженні Вознесенського міськрайонного суду перебувало 328 кримінальних проваджень щодо 367 осіб.

За звітний період Вознесенським міськрайонним судом було закінчено розгляд по 192 кримінальним провадження – їх питома вага від кількості кримінальних справ, що перебували в провадженні суду 81%;

Тоді як протягом аналогічного періоду минулого року у провадженні перебувало 328 кримінальних проваджень щодо 367 осіб. З яких  Вознесенським міськрайонним судом було закінчено судовий розгляд по 305 кримінальним провадженням (залишок справ на початок звітного періоду становив 37 проваджень, залишок справ на кінець звітного періоду – 23).  

Із закінчених у 2016 році - 192 кримінальних проваджень:

1) Розглянуто з постановленням вироку – 146 справ, з них затверджено 24 справи за угодою з прокурором.

2) Закрито провадженням - 33 справах.

3) Повернуто прокурору – 8 справ.

4) Направлено за підсудністю – 3 справи.

5) Застосовано примусових заходів виховного характеру  – 1 справи.

6) Застосовано примусових заходів медичного характеру  – 1 справи.

2.Кількість кримінальних проваджень, розглянутих із постановленням вироку, їх питома вага від кількості справ, провадження в яких закінчено.

Оскільки із постановленням вироку розглянуто 146 проваджень, то їх питома вага, від загальної кількості розглянутих кримінальних проваджень, становить 76%. У свою чергу, від загальної кількості справ та матеріалів, що були розглянуті протягом звітного періоду, питома вага кримінальних проваджень із винесенням вироку складає лише -  3%.

По закінченим провадженням кримінальним справам було засуджено 169 осіб, стосовно 34 осіб провадження по справам закрито, стосовно 13 осіб - справи повернуто прокурору, відносно 10 - справи  направлені за підсудністю, до 1 особи застосовано примусові заходи медичного характеру та до 1 особи застосовано примусові заходи виховного характеру.

Виправдано протягом року було 5 осіб.

У справах, що не розглянуті на кінець звітного періоду (44 провадження) – обвинуваченими є 52 особи.

3. Категорії (структура) розглянутих із постановленням вироку кримінальних справ за видами злочинів.

Категорії (структура) розглянутих із постановленням вироку кримінальних проваджень за видами злочинів за кількістю засуджених осіб, наведено в таблиці:

В структурі судимості, як і раніше, переважають злочини проти власності. Це обумовлено несприятливими соціальними факторами: як правило, такі злочини вчиняються особами раніше судимими, які не мають засобів до існування, неповнолітніми, особами, які ніде не працюють і не навчаються.

4. Розгляд судами кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми. Дотримання судами вимог закону щодо особливостей провадження у справах про злочини, вчинені неповнолітніми (ст. 484 КПК). Підстави для скасування та зміни вироків у справах щодо неповнолітніх. Допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Причини допущених суддями помилок під час розгляду цих справ. Заходи, вжиті апеляційним судом, щодо недопущення суддями помилок при розгляді справ цієї категорії.

На протязі 2016 року у Вознесенському міськрайонному суді перебувало на розгляді 19 кримінальних проваджень по злочинам скоєних неповнолітніми (з них надійшло у поточному році 18 проваджень) – стосовно 24 неповнолітніх осіб. Залишок на початок звітного періоду – 1 провадження, на кінець звітного періоду – 2 провадження. Всього було розглянуто 17 проваджень про злочини неповнолітніх, з них з винесенням вироку було розглянуто 10 (засуджено 11 неповнолітніх).

Про застосування примусових заходів виховного характеру протягом звітного періоду до суду надійшло 1 провадження, яке закінчилося застосуванням таких заходів до неповнолітнього.

При розгляді кримінальних справ про злочини, скоєні неповнолітніми, дотримуються вимоги спеціалізації щодо розгляду справ цієї категорії. Згідно з наказом по Вознесенському міськрайонному суду такі справи розглядають судді: Дробинський О.Е., Миронова О.В.

5. Закінчено кримінальні провадження про злочини, вчинені в складі організованих груп та злочинних організацій; засуджено осіб за вироками, що набрали законної сили, за вчинення злочинів у складі організованих груп та злочинних організацій; кількість осіб, щодо яких судами хоча і постановлені обвинувальні вироки, але в суді не підтверджено вчинення злочину в складі організованої групи або злочинної організації.

На протязі 2016 року у провадженні Вознесенського міськрайонного суду не перебувало справ про злочини, вчинені в складі організованих груп чи злочинних організацій.

6. Кількість справ, провадження в яких зупинено, у тому числі у зв’язку з розшуком обвинувачених. Їх питома вага від кількості справ, що залишилися не розглянутими на кінець звітного періоду.

Станом на - 01.01.17 року в провадженні Вознесенського міськрайонного суду знаходиться 7 зупинених справ, з яких 7 зупинено у зв’язку із розшуком.

Питома вага зупинених провадженням кримінальних справ від кількості справ, що залишилися не розглянутими на кінець звітного періоду (залишок – 44 провадження) – 16%.

7. Кількість звільнених з-під варти осіб за результатами розгляду справи в суді, у тому числі: а) звільнених з-під варти у зв'язку з призначенням альтернативного позбавленню волі виду покарання (штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі); б) у зв'язку зі звільненням засуджених від відбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75, 104 Кримінального кодексу України (далі - КК); в) із постановленням виправдувального вироку.

Кількість звільнених з-під варти за результатами розгляду кримінальних справ в суді протягом 2016 року – 5.

Так, у справі №473/528/16-к по обвинуваченням громадянина У. за ч.3 ст. 185 КК України, підсудному було призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але  його було звільнено з-під варти негайно в залі суду через застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільнення засудженого від відбування покарання з іспитовим строком у 2 роки.

У справі №473/528/16-к по обвинуваченням громадянина Ш. за ч.1 ст. 122 КК України, підсудного було звільнено через закриття кримінальної справи у зв’язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.

Найбільш цікавим, є випадок по справі №473/1838/14-к, по ній обвинувачувалися 5 осіб, які перебували під вартою, щодо усіх було винесено вирок із присудженням різних строків ув’язнення, але з урахуванням періоду попереднього ув’язнення, відбутого обвинуваченими: громадянином  А., громадянином В., громадянином М. на день проголошення вироку тривалістю 2 роки 2 місяці 23 дні, що відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України відповідає 4 рокам 5 місяцям та 16 дням позбавлення волі, вважати: громадянина  А., громадянина В., громадянина М. такими, що на день проголошення вироку відбули покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 5 місяців, у зв’язку із чим звільнити їх з-під варти в залі суду. Щодо інших двох осіб по справі було залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до моменту набрання вироком чинності.

Протягом  звітного періоду було взято під варту - 3 особи.

8. Розглянуто судами подань органів досудового слідства (розслідування) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із них кількість задоволених та відхилених подань, їх питома вага від розглянутих.

Загальні показники подань слідчих органів досудового слідства, щодо обрання запобіжних заходів: надійшло – 46 клопотань, із них особисте зобов’язання – 6, тримання під вартою 34, домашній арешт – 6, усього розглянуто 45 (залишок на початок періоду складав – 9 справ, залишок на кінець звітного періоду складає – 10 справ).

Таким чином, на протязі звітного періоду до суду надійшло 34 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розглянуто теж 34 клопотання, але на початок періоду був залишок 9 справ, відповідно на кінець періоду залишився такий же залишок у 9 справ. Загалом задоволено 27 таких клопотань, при цьому справи не поверталися та не подавалися із порушенням строків, отже у 7 випадках відмовлено в задоволенні таких клопотань.

Питома вага задоволених клопотань, у порівнянні із загальною кількість розглянутих, складає – 79 %.

9. Кількість скасованих в апеляційному порядку постанов про взяття під варту, підстави скасування, приклади.

Спочатку варто відзначити, що загалом було подано 6 апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів постановлених у справах про взяття під варту, у 5 випадках апелянтам було відмовлено, а ухвали залишено без змін.

У одному випадку, Апеляційний суд Миколаївської області, прийняв рішення про те, що ухвала слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду підлягає скасуванню та постановив нову ухвалу. При цьому, судді апеляційного суду, не відмінили підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як просив апелянт, але суд лише змінив термін тримання під вартою. Так, судді апеляційного суду вирішили, що при визначенні строків тримання під вартою слід брати до уваги дату оголошення підозри, і з цього часу почати відлік, у той же час, як слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду дійшов висновку, що відлік варто починати із моменту затримання. Із матеріалів справи вбачається, що підозру було оголошено 11.11.2016 року, а затримано було особу 27.11.2016 року, відповідно строк визначений суддею Вознесенського міськрайонного суду був визначений до 27.01.2016 року, але суддями апеляційного суду визначили кінцеву дату строку, як 18.01.2016 року, при цьому судді також врахували строк зупинення провадження з 21.11.2016 р. по 27.11.2016 р.

10. Розгляд слідчими суддями скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора (ст.ст. 303, 304 КПК).

На протязі 2016 року судом було розглянуто - 45 скарг на дії слідчих органів. При цьому 1 повернуто і 12 задоволено, із них:

Скарги на бездіяльність слідчого, прокурора – 20, з них задоволено 7, відмовлено - 13.  

Скарга на рішення слідчого, прокурора про зупинення розслідування – не надходило.

Скарга на слідчого про закриття кримінального провадження – 23, з них: 1 повернуто, 5 задоволено, 17 відмовлено.

Скарга на прокурора  про закриття кримінального провадження – не надходило.

Скарги на рішення про відмову у визнанні потерпілим – не надходило.

Скарги на дії при застосуванні заходів безпеки – не надходило.

Скарги на рішення про відмову у проведенні слідчих дій – 1, з них: 1 відмовлено.

Інші скарги –1, з них: 1 відмовлено.

Питома вага задоволених скарг, до загальної кількості розглянутих справ складає – 27%.

За досліджуваний період, ухвали слідчих суддів у справах за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора оскаржувалися лише 1 раз, при цьому рішення Вознесенського міськрайонного суду булу залишено без змін.

11. Розгляд кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення. Кількість проваджень, що надійшли у звітному періоді, їх динаміка до попереднього року.

У звітному періоді до Вознесенського міськрайонного суду надійшло 83 справи у формі приватного обвинувачення, загалом на розгляді перебувало 89 проваджень (залишок на початок періоду -  6 проваджень), стосовно 103 осіб. Розглянуто 83 провадження, залишок не розглянутих проваджень складає 6 справ. Із постановленням вироку було розглянуто 55 проваджень, у 25 випадках провадження було закрито, повернуто 2 провадження, направлено за підсудність 1 провадження. Загалом, по справам за приватним обвинуваченням, засуджено 68 осіб.

Протягом минулого року, у провадженні суду перебувало 138 проваджень, стосовно 159 осіб, було розглянуто 132 провадження, з них 112 із винесенням вироку, засуджено 126 осіб.

Порівнюючи данні, можна побачити, що кількість справ знизилася майже вдвічі. Якщо у 2015 році, питома вага розглянутих проваджень із постановленням вироку до загальної кількості розглянутих справ складала – 85%, то у 2016 році ця цифра складає лише 66 %.

ІІІ. Виправдувальні вироки

Інформація про виправданих осіб* за 2016 рік

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

За вироками, що набрали законної сили виправдано 2 осіб.

* у разі виправдання за всіма статтями обвинувачення

 ІV. Види кримінальних покарань (за вироками, що набрали законної сили).

1. Усього засуджено осіб, із них до позбавлення волі на певний строк, їх питома вага від числа всіх засуджених. Навести статистичні дані про застосування судами видів покарань, штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі.

Усього, протягом 2016 року Вознесенським міськрайонним судом було засуджено 155 осіб, з них до позбавлення волі на певний строк – 36 осіб. Їх питома вага від усіх засуджених – 23%.

Види кримінального покарання, застосовані протягом 2016 року (за вироками, що набрали законної сили), наведені в наступній статистичній таблиці:

З даних, наведених в таблиці, вбачається, що кількісні характеристики застосування кримінальних покарань змінилася в порівнянні з минулим роком. Зокрема зменшилася кількість засуджених, у 2015 році їх було 237, що майже у півтора рази більше ніж засуджено у поточному році.

2. Кількість та питома вага осіб, яким призначено більш м’яке покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК).

Протягом звітного періоду, призначення покарання із використанням ст. 69 КК України, застосовувалося лише до 4 осіб. У двох випадках відносно осіб, що притягувалися до відповідальності за ст.ст. 309, 310 КК України.

У порівнянні із минулим роком, їх кількість також зменшилася майже у двічі, з 7 осіб до 4. Питома вага засуджених із застосуванням ст. 69 КК України до загальної кількості засуджених, складає – 2%.

3. Призначення судами додаткових покарань, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, конфіскація майна. Питома вага осіб, до яких застосовано конфіскацію майна, від кількості осіб, засуджених за статтями КК, санкціями яких передбачено обов’язкове її застосування. Навести приклади не застосування конфіскації майна.

Призначення судами додаткових покарань: позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – застосовано до 4 осіб, конфіскація майна – до 7 осіб, штраф – до 1 особи.

За статтями КК, що передбачають обов’язкове застосування конфіскації – цей вид додаткового покарання, протягом звітного періоду застосовувався завжди, але у попередні роки, він не застосовувався судом лише у випадках призначення покарання із застосуванням положень ст.69 КК України. У більшості своїй конфіскація майна не застосовувалась на підставі ст. 69 КК України стосовно засуджених за ч. 2 ст. 307 КК України.

4. Кількість та питома вага осіб, звільнених від покарання, у тому числі з випробуванням (ст.ст. 75, 104 КК).

Досить значна кількість осіб, що засуджувалися протягом року, це особи до яких застосовано пом’якшення, у вигляді звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, загалом звільнено 80 осіб, також 4 осіб звільнено від відбування покарання з інших підстав.

Питома вага звільнених з випробуванням осіб, щодо кількості засуджених складає 54%, тобто більше ніж у половині випадків, суд звільняв осіб від відбування призначеного покарання із застосуванням випробування. Окрім цього, суд звільняв засуджених осіб від відбування покарання у зв’язку із застосуванням примусових заходів виховного характеру та визнання особи такою, що не є суспільно небезпечною на підставі положень ч.4 ст. 74 КК України.

V. Оперативність розгляду судом справ. Порушення процесуальних строків при розгляді справ та порушення строків утримання осіб  під вартою при розгляді кримінальних справ

1. Кількість призначених до підготовчого та судового розгляду кримінальних проваджень з порушенням строків, передбачених ст.ст. 314, 316 КПК, їх питома вага від кількості справ, провадження в яких закінчено.

За звітний період, суддями Вознесенського міськрайонного суду, порушувалися строки передбачені ст. 314 КПК України у 5 провадженнях. Зокрема, провадження не були призначені на протязі 5 днів з моменту надходження, у провадженнях № 473/68/16-к, 473/367/16-к, 473/2807/16-к, 473/2956/15-к, 473/3428/15-к. Порушення строків призначення справи до судового розгляду, на протязі звітного періоду, не було.

2. Причини несвоєчасного призначення до попереднього чи судового розгляду кримінальних проваджень.

Причини порушення строків в цілому схожі, частково через збіг із вихідними чи святковими днями, що хоча і не є робочими, але входять у строк, тому що стаття говорить лише про «п’ять днів», якими б вони не були. Тут варто було б звернути увагу законодавчого органу, та встановити, що справа має бути призначена протягом 5 робочих днів. Крім того, до суду надходять складні справи, де перед вирішенням питання про призначення справи, суд має вирішити ряд питань, що призводить до порушення строків, зокрема часто на цій стадії вирішуються питання про самовідвід судді.

3. Залишок кримінальних справ (без урахування справ, провадження в яких зупинено), нерозглянутих на кінець звітного періоду, їх питома вага від кількості справ, що перебували в провадженні. У томі числі нерозглянутих у строк понад 6 місяців, їх питома вага від кількості справ, що перебували в провадженні.

На кінець звітного періоду, у залишку перебуває 44 провадження з них 7 зупинено, тобто, проваджень, що перебувають на розгляді та не зупинені загалом 37, їх питома вага від кількості справ, що перебували в провадженні – 16%. У тому числі, понад 6 місяців не розглянуто 7 проваджень, які не зупинені на кінець звітного періоду, їх питома вага від кількості справ, що перебували в провадженні – 3%.

4. Кількість нерозглянутих справ по першій інстанції, за якими особи  трималися під вартою і рахувалися за судами понад 6 місяців.

Станом на 01.01.17 року – строком понад 6 місяців було не розглянуто 2 справи, по яким підсудні утримуються під вартою і рахуються за судом понад півроку, загалом щодо 4 осіб.

Тут варто відзначити, що строк розгляду цих справ, почав перевищувати 6 місяців лише у грудні 2016 року. При більш детальному їх дослідженні стає зрозуміло, що основною причиною цього, стала заміна головуючого по справі. Відповідно до законодавства, слухання у справі має бути розпочату с початку, хочу строки слухання справи фактично не перериваються.

5. Залишок кримінальних справ (без урахування справ, провадження в яких зупинено), нерозглянутих у строк, понад 1 рік до 2 років; понад 2 років. У тому числі зазначити кількість кримінальних справ та підсудних, які тримаються під вартою щодо яких справи не розглянуто понад  1 рік. Проаналізувати причини та терміни відкладення розгляду цих справ. Навести приклади безпідставного відкладення розгляду справ та оголошення довготривалих перерв під час їх розгляду. Вказати, яку методичну допомогу було надано цим суддям апеляційним судом в організації судових процесів.

Такі справи відсутні.

6. Чинники, що впливали на оперативність розгляду судом кримінальних проваджень: неявка у судове засідання підсудного, потерпілого та свідків, неявка прокурорів та захисників, нездійснення конвойною службою органів внутрішніх справ доставки до суду підсудного, який перебуває під вартою, перевантаженість суддів справами, невиконання органами досудового слідства судових доручень, нездійснення суддями процесуальних дій та невжиття організаційних заходів з метою забезпечення своєчасного розгляду справи тощо.

Проаналізувавши причини порушення строків розгляду кримінальних справ, можна дійти висновку, що основними із них є: невиконання органами внутрішніх справ постанов суду про примусовий привід у судове засідання свідків, потерпілих та інших учасників процесу; тривале проведення судових експертиз та неврегульованість питання щодо оплати за їх проведення; складність та багатоепізодність певної частини кримінальних справ, що зумовлює тривалий їх розгляд; неналежна якість проведення досудового слідства; оголошення розшуку підсудних; несвоєчасне отримання відповідей на запити та судові доручення як у межах країни, так і за її межами; зміна прокурором обвинувачення, зайнятість адвокатів підсудних чи потерпілих в інших процесах, необхідність проведення експертиз, розшуку підсудних, витребування додаткових матеріалів та ін.

Зокрема протягом 2016 року розгляд кримінальних справ відкладався у 465 випадках, при цьому:

3 – випадки нездійснення доставки підсудного;

89 – випадків неявки підсудного;

1 – хворобу обвинуваченого;

1 – не прибуття прокурора;

20 – неявка захисника;

68 випадків неявки свідків та потерпілих;

1 – випадок не підтримання прокурором обвинувачення;

5 – зміну обвинувачення;

4 – випадки підготовки сторони захисту до зміненого обвинувачення;

1 – через призначення експертизи;

272 – інші підстави.

Варто відмітити, що досить значну кількість складає категорія «Інші підстави», можна було б зробити висновок про негативність такого явища. Але дослідивши уважно це питання, ми прийдемо до зовсім іншого висновку, адже переважна більшість із категорії «інші підстави» це «відкладення розгляду справи через закінчення робочого часу». Відповідно, коли справа слухається на протязі усього дня і в кінці робочого часу, суду не залишається нічого іншого як відкласти розгляд справи, при цьому розгляд справи може відкладатися на другий день та продовжити розгляд і знову таки відкласти і зв’язку із закінченням робочого часу. Отже, збільшення кількості відкладень справи з «інших підстав» не можна вважати негативним показником.

7. Вжиті судами процесуальні заходи застосовано привід підсудного, потерпілого, свідків (вказати, яка кількість (питома вага) приводів не було виконані органами внутрішніх справ), змінено підсудному запобіжний захід на взяття під варту та інші. Проаналізувати достатність вжитих заходів місцевими судами.

Протягом 2016 року судом не виносилися окремі ухвали у зв’язку із зривом судового засідання, але було винесено 2 ухвали, про привід свідків та винесено 3 ухвали про привід обвинуваченого. З них, 1 ухвала про привід обвинуваченого не було виконано. Питома вага не виконаних приводів, до виконаних складає – 20 %.

В той же час, у 2016 році, судом було змінено підсудному запобіжний захід на тримання під вартою у 3 випадках.

Дуже важко аналізувати достатність вжитих заходів, щодо забезпечення належного слухання справи, адже для цього необхідно аналізувати усі випадки відкладення розгляду справ через неявку учасників процесу. Оскільки на 89 випадків відкладення розгляду справи через неявку обвинуваченого, винесено лише 3 ухвали про привід обвинуваченого, можна дійти висновку, що у більшості випадків суд визнає причини неявки обвинувачених достатніми. Так ж ситуація і з неявкою свідків чи потерпілих, оскільки ухвали про примусовий привід не виносилися, суд визнав причини неявки обґрунтованими. На думку суддів, кількість винесених ухвал є достатньою, адже враховуючи кількість справ та учасників процесу, на протязі звітного року, майже не було випадків злісного ухилення учасників процесу від судових засідань. Зокрема  та незначна кількість і виражена в ухвалах суддів.

VI. Застосування практики Європейського суду з прав людини та дотримання судовими інстанціями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 

Аналізуючи практику застосування Європейського суду з прав людини та дотримання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області, встановлено, що  протягом 2016 року розглянуто 71 провадження, в яких виносилися ухвали, постанови, рішення або вироки, що містять посилання на практику Європейського суду з прав людини та/або Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Окремо виділяючи кримінальні провадження та провадження про адміністративні правопорушення, варто відзначити, що з них: 12 постанов у 10 провадженнях про вчинення адміністративного правопорушення; 12 вироків та 55 ухвал у 46 розглянутих кримінальних провадженнях.

Як вбачається із статистичних даних, посилання на практику Європейського суду містяться в більшій мірі у кримінальних провадженнях. При більш детальному дослідженні можна виявити, що значну кількість із них, це ухвали слідчих суддів у справах за клопотаннями органів досудового слідства. Зокрема, ухвалами по цих справах, слідчим органам було відмовлено у задоволенні їх клопотань. Інакше кажучи, ухвали слідчих судів частіше містять посилання на практику Європейського суду, у тих випадках, коли суд обґрунтовує підстави відмови у задоволенні клопотання, що надійшло від слідчих органів.

VІІ. Практика вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із слідчими (розшуковими) діями.

1. Практика розгляду слідчими суддями скарг на постанови слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, в тому числі скарг на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про залучення експерта, зазначивши причини скасування таких постанов.

Такі справи відсутні.

2. Практика розгляду слідчими суддями клопотань сторони захисту про залучення експерта, поданих після відмови слідчого, прокурора в задоволенні такого клопотання (ч. 1 ст. 244 КПК);

Такі справи відсутні.

3. Практику розгляду слідчими суддями клопотань про проведення допиту свідка (свідків) в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК, зокрема, просимо докладно розкрити питання в чому полягають «виняткові випадки», за наявності яких слідчі судді постановляють ухвали про задоволення таких клопотань. Також необхідно надати інформацію про практику постановлення слідчими суддями ухвал про проведення допиту тяжко хворого свідка, потерпілого в ході виїзного судового засіданні на підставі ч. 2 ст. 225 КПК. Обов'язково потрібно висвітлити міркування слідчих суддів щодо змісту визначення «тяжко хворий» як оціночної ознаки свідка, потерпілого, за наявності якої виникає підстава для проведення виїзного судового засідання.

Протягом 2016 року, слідчими суддями Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області була винесена лише одна ухвала про допит свідка, у порядку передбаченому ч.1 ст. 225 КПК України. При цьому слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора про допит свідка, оскільки останнього було госпіталізовано до інфекційного відділення лікарні з приводу мультирезистентного туберкульозу обох легенів. Таким чином, слідчий суддя  дійшов висновку, що інфекційне захворювання, що потребує тривалого стаціонарного лікування є тим самим «винятковим випадком», що може перешкодити у подальшому допиті свідка у судовому засіданні та потребує завчасного допиту, на стадії досудового розслідування (ухвала по справі № 473/128/16-к).

4. Практика слідчих суддів стосовно примусового залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи, в тому числі практику постановлення слідчими суддями ухвал про примусове відібрання зразків для експертизи.

За звітний період, слідчим суддею, в рамках одного кримінального провадження, було винесено три ухвали за зверненнями прокурора про відібрання зразків для проведення експертизи. Так по кримінальному провадженню, щодо статевих зносин з неповнолітньої, прокурором заявлялися клопотання про відібрання біологічних зразків у підозрюваного, неповнолітньої потерпілої та малолітнього сина потерпілої для проведення експертизи на підтвердження чи спростування факту батьківства підозрюваного, відносно малолітнього сина потерпілої. Але усі учасники кримінального провадження відмовилися добровільно надавати зразки для проведення експертизи, при цьому неповнолітня заявила, що вона обмовила підозрюваного. У підсумку суд прийшов до висновку, що згідно норм національного законодавства у суду є лише право, а не обов’язок на примусове відібрання біологічних зразків, а тому, посилаючись і на практику Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд відмовив прокурору в усіх трьох випадках.

Остання ухвала, що підпадає під категорії проваджень, які підлягають дослідженню, є ухвала слідчого судді про примусове проведення психіатричної експертизи. Як зазначається в ухвалі суду, слідчий звернувся до суду з клопотанням про проведення судово-психіатричної експертизи підозрюваного. При цьому, він зазначає, що в рамках кримінального провадження вже була проведено амбулаторну судово-психіатричну експертизу на базі місцевого медичного закладу, але оскільки експертиза не дала відповіді на всі поставлені питання, просив надати дозвіл на проведення експертизі на базі спеціалізованої психіатричної лікарні. Розглянувши матеріали кримінального провадження слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню (ухвала по справі № 473/4379/15-к).

VІІІ. Кримінальні провадження на підставі угод

1. Практика застосування загальних положень глави 35 КПК України при здійсненні кримінальних проваджень на підставі угод про примирення.

Під час розгляду кримінальних проваджень, судді дотримуються положень глави 35 КПК України під час здійснення кримінальних проваджень на підставі угод про примирення. Зокрема, було затверджено 4 таких угоди, за обвинуваченням осіб за ст.ст. 185, 124, 125 КК України.

2. Практика застосування  загальних положень глави 35 КПК України при здійсненні провадження на підставі угод про визнання винуватості.

Судді, також, дотримуються положень глави 35 КПК України під час здійснення кримінальних проваджень на підставі угод про визнання винуватості. Зокрема, було затверджено 24 таких угоди, більшість з них, це злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення – загалом було 16 таких затверджених угод.

3. Особливості судового провадження на підставі угод:

 -  загальний порядок судового провадження на підставі угод;

 - судові рішення ухвалені на підставі угод. Вироки на підставі угод. Ухвали про відмову в затвердженні угоди.

Відповідно до ст. 474 КПК якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, то обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, які необхідні для збирання та фіксації доказів, що можуть бути втрачені зі спливом часу, або які не можливо буде провести пізніше без суттєвої шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, то суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи ясно він розуміє наслідки такого рішення. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення, суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи ясно він розуміє наслідки затвердження угоди.

Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, в тому числі скарги підозрюваного, обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Суд перевіряє угоду на відповідність закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди у випадках:

1) умови угоди суперечать вимогам закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди суттєво не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому випадку досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Відповідно до ст. 475 КПК якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Він повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням деяких особливостей. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений.

Загалом, протягом року, було винесено 28 вироків про затвердження угод з прокурорам, у той же час, протягом року, судом не було відмовлено у затвердженні угоди з прокурором.

ІХ. Розгляд судами справ про адміністративні правопорушення

1. Кількість справ про адміністративні правопорушення, що перебували на розгляді в суді, їх динаміка у порівнянні з попереднім роком. Розглянуто справ із винесенням постанов, їх питома вага від загальної кількості розглянутих судами справ з винесенням рішення.

Справи про адміністративні правопорушення, які були розглянуті протягом звітного періоду, більше не можуть вважатися найбільш численною категорією справ. Так, на протязі  2016 року на розгляд суду надійшло 622 справи про адміністративні правопорушення, залишок справ на початок звітного періоду становив 12 справ, залишок справ на кінець звітного періоду 27 справ.

З винесенням постанов було розглянуто 516 справ про адміністративні правопорушення, було повернуто 91 справа, з них для належного оформлення було повернуто 69 справ. Питома вага розглянутих із винесенням постанов справ від загальної кількості справ, що надійшли до суду - 81%. В загальному обсязі справ та матеріалів, розглянутих судом на протязі 2016 року, справи про адміністративні правопорушення становили близько 14 %.

Порівнюючи з аналогічним періодом 2015 року, обсяг справ про адміністративні правопорушення істотно зменшився. Так, у 2015 році, на розгляді перебувало 1324 справ про адміністративні правопорушення, з яких було розглянуто 992 справи, що у півтора рази більше ніж протягом аналогічного періоду поточного року.

2. Розглянуто справ про корупційні правопорушення, у тому числі з винесенням постанов.

Протягом 2016 року до суду надійшло 9 справ про корупційні правопорушення, але дві страви відносно однієї особи, було об’єднано в одне провадження, відповідно розглянуто із винесенням постанов було –  8 справ, адміністративне стягнення у вигляді штрафу накладено на - 5 осіб.

3. Кількість осіб, на яких накладено штраф за вчинення корупційних правопорушень (у розрізі суб'єктів корупційного адміністративного правопорушення); їх динаміка.

Як зазначалося вище, штраф за вчинення корупційного правопорушення було накладено на 5 осіб, по наведеним нижче справам:

Справа № 473/1798/16-П, яка надійшла від Вознесенської місцевої прокуратури про притягнення Федоренка Ю.В. до адміністративної відповідальності за ст. 172-4 КУпАП. Постановою суду від 27.04.16 року його було притягнуто до відповідальності у вигляді  штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень з конфіскацією отриманого доходу в сумі 3 567 (три тисячі п'ятьсот шістдесят сім) грн 64 коп. в дохід держави. Суддя, головуючий по справі, Миронова О.В.

Справа № 473/1866/16-П, яка надійшла від заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України  про притягнення Федорчука В.Ю. до адміністративної відповідальності за ст. 172-4 КУпАП. Постановою суду від 13.06.16 року його було притягнуто до відповідальності у вигляді  штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень з конфіскацією отриманого доходу в сумі 17 200 (сімнадцять тисяч двісті) грн. в дохід держави. Суддя, головуючий по справі, Миронова О.В.

Справа № 473/1867/16-П, яка надійшла від Військової прокуратури Кіровоградського Гарнізону Південного регіону України про притягнення Ревенка О.Л. до адміністративної відповідальності за ст. 172-4 КУпАП. Постановою суду від 07.06.16 року його було притягнуто до відповідальності у вигляді  штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень з конфіскацією отриманого доходу в сумі 12944 (дванадцяти тисяч дев'ятисот сорока чотирьох)  гривень 71 копійки  в дохід держави. Суддя, головуючий по справі, Тустановський О.М.

Справа № 473/2648/16-П, яка надійшла від Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки ГУНП в Миколаївській області про притягнення Полонської Р.М. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою суду від 31.08.16 року її було притягнуто до відповідальності у вигляді  штрафу в розмірі 200 (двохсот) мінімумів доходів громадян, що складає  3400  (три тисячі  чотириста)  гривень в дохід держави. Суддя, головуючий по справі, Дробинський О.Е.

Справа № 473/2648/16-П, яка надійшла від Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки ГУНП в Миколаївській області про притягнення Хомяка Є.М. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою суду від 31.08.16 року її було притягнуто до відповідальності у вигляді  штрафу в розмірі 200 (двохсот) мінімумів доходів громадян, що складає  3400  (три тисячі  чотириста)  гривень в дохід держави. Суддя, головуючий по справі, Дробинський О.Е.

У порівнянні з минулим роком, кількість справ про корупційні правопорушення значно збільшилася, так у минулому році була лише 1 справа про притягнення особи до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, по якій особу було притягнуто до відповідальності. Якщо досліджувати безпосередньо осіб, які притягувалися до відповідальності, то серед них не можна виокремити якусь одну категорію, так тут притягуються і військовозобов’язані особи, і депутати районних рад, і директор одного із підприємств.

4. Категорії розглянутих судами справ про адміністративні правопорушення щодо порушення Правил дорожнього руху (із урахуванням положень Закону України  від 24 вересня 2008 р. № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), митних правил та інші, їх питома вага від загальної кількості розглянутих.

Статистичні данні щодо розгляду справ про адміністративні справи наведено в таблиці:

Як вбачається, кількісні показники розгляду справ, зменшилися у декілька разів у порівнянні із минулими роками. Не останню роль у цьому відіграють зміни у структурі правоохоронних органів, так як державна патрульна інспекція, фактично була ліквідована, протоколи про адміністративні правопорушення надходять у значно меншій кількості.

Від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення – справи про порушення правил дорожнього руху становили близько 32%.

5. Кількість осіб, притягнутих судами до адміністративної відповідальності, їх динаміка.

Адміністративні стягнення протягом 2016 року були накладені на 310 осіб, застосовано заходів впливу, передбачених ст.24-1 КпАП України, - до 15 осіб, тоді як за аналогічний період минулого року - адміністративні стягнення були накладені на 678 осіб, застосовано заходів впливу, передбачених ст.24-1 КпАП України, - до 39 осіб, що свідчить про зменшення кількості осіб, які були притягнені судом до адміністративної відповідальності порівняно аналогічним періодом минулого року. Така тенденція зберігається уже декілька років, що цілком може свідчити, про збільшення правосвідомості населення.

6. Закрито справ стосовно осіб, у тому числі: звільнено осіб від адміністративної відповідальності при малозначності вчиненого правопорушення (ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП); у зв'язку з пропущенням строку накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КпАП), ст. 328 Митного кодексу України (далі - МК); за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Провадження по справам було закрито стосовно 191 осіб, з яких: за малозначністю правопорушення провадження було закрито стосовно - 39 осіб, у зв’язку із закінченням строків, передбачених для притягнення до адміністративної відповідальності ст.38 КпАП України – 92, у зв’язку із відсутністю події і складу – 55,  з інших причин – 5.

Проводячи порівняння із минулим роком, а також враховуючи загальну тенденцію до зменшення кількості справ, то тут теж можна помітити зниження кількості показників відносно осіб, стосовно яких провадження було закрито.

7. Види застосованих судами адміністративних стягнень: штраф, попередження, адміністративний арешт, громадські роботи, позбавлення спеціального права, конфіскація предмета та інші. Навести приклади незаконного чи безпідставного незастосування конфіскації предмета правопорушення.

Аналіз видів адміністративних стягнень, застосованих протягом 2016 року, свідчить про наступне, що штраф, як адміністративне стягнення, найчастіше застосовується по справам про адміністративні правопорушення:

 

Загальна сума штрафу, накладеного по постановам суду протягом  2016 року – 618715 грн., сплачено добровільно 243797 грн. або 39 %.

Конфіскація, як основне покарання, при розгляді справ про адміністративні правопорушення протягом 2016 року – не застосовувалася.

Як додаткове покарання конфіскація була застосована по 37 справам про адміністративні правопорушення. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення була застосована здебільшого по наступній категорії справ про адміністративні правопорушенням:

Ст.85 КУпАП Порушення правил використання об'єктів тваринного світу – 22;

Ст.88-1 КУпАП Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах – 1;

Ст.106-2 КУпАП Незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель - 1;

Ст.156 КУпАП Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами – 4;

 

Ст.172-4 КУпАП Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності – 3;

Ст.188 КУпАП Незаконна передача заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань – 5;

Ст.190 КУпАП Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї – 1.

За звітний період, оплатне вилучення не застосовувалося як основне чи додаткове покарання.

Х. Звернення судових рішень до виконання

1. Своєчасність ухвалення та надіслання судом документів (розпоряджень, виконавчих листів, супровідних листів тощо) щодо звернення судових рішень до виконання у кримінальних та справах про адміністративні правопорушення (ст. 299, 307, 308 КУпАП). Кількість судових рішень, незвернених до виконання.

Виконання вироків по кримінальним справам здійснюється у відповідності з вимогами КПК України та «Інструкцією з діловодства в загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ». Згідно із ст.535 КПК України - судове рішення, що набрало законної сили, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов'язок виконати судове рішення. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Відповідно до ст.299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 КУпАП  для добровільної сплати правопорушником суми штрафу (15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу).

Під час роботи працівники суду дотримуються вимоги щодо своєчасності направлення документів, щодо звернення судових рішень до виконання у кримінальних та справах про адміністративні правопорушення. Відповідні відмітки робляться у облікових картка справи, реєструються у вихідній кореспонденції та ін.

Випадків порушення строків надіслання таких документів – протягом 2016 року не зафіксовано.

2. Кількість справ про адміністративні правопорушення, в яких немає відомостей про сплату штрафу (ст. 305 КУпАП).

Загальна сума штрафу, накладеного по постановам суду по справам про адміністративні правопорушення протягом 2016 року – 618715 грн., сплачено добровільно 243797 грн. або лише 39 %. Загалом, у 91 справі немає відомостей про сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

3. Своєчасність надіслання місцевими судами справ до апеляційного суду за апеляціями, скаргами, поданнями (ст. 397 КПК).

Працівниками Вознесенського міськрайонного суду дотримуються вимоги щодо своєчасності направлення до апеляційного суду Миколаївської області кримінальних справ та матеріалів, цивільних справ, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення разом із апеляціями, скаргами учасників процесу. Про дату надіслання справи в апеляційний суд, касаційну інстанцію, повернення справи в суд і наслідки розгляду справи за скаргою чи поданням зазначається у відповідних обліково-статистичних картках.

Випадків порушення строків надіслання справ до апеляційного суду разом із апеляціями, скаргами, поданнями – протягом 2016 року не зафіксовано.

4. Причини несвоєчасного звернення до виконання судових рішень, вжиті заходи реагування.

Всі вироки та постанови про адміністративні стягнення, які були винесені суддями Вознесенського міськрайонного суду на протязі 2016 року, були своєчасно зверненні до виконання. Копії постанов одразу ж вручаються правопорушникам після розгляду справ, про що вони надають розписку (про отримання копії постанови суду), які містяться в матеріалах адміністративних справ. Своєчасне звернення судових рішень до виконання контролюється керівником апарату суду та суддею, головуючим по справі, рішення з якого звертається до виконання.

5. Вирішення  судами у вироку питання про речові докази (ст. 330  КПК). Навести приклади не прийняття судами рішень стосовно вилученого під час досудового слідства майна та депозитних сум, у тому числі у зв’язку з недоліками, допущеними органами досудового слідства.

Приймання, облік та зберігання речових доказів в кримінальних та цивільних справах, справах про адміністративні правопорушення здійснюється відповідно з «Інструкцією з діловодства в загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ» та Інструкцією «Про порядок вилучення, обліку та зберігання, видачі речових доказів в кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання, прокуратури та суду».

По кримінальним справам, які були розглянуті на протязі 2016 року, речовими доказами були: наркотичні засоби та речовини – 33 по справам, зброя та боєприпаси - по 3 справі, інші докази – по 4 справі. Із кримінальних справ, що мають речові докази, вироки в частині долі речових доказів виконано по 36 справам.

 

ХI. Виконання рішень суду

1. Виконання судових рішень державною виконавчою службою Міністерства юстиції України (звіт про роботу органів державної виконавчої служби України):

На протязі 2016 року Вознесенським міськрайонним судом було видано 1336 виконавчих документа на загальну суму 19404237 грн., в тому числі: 32 – про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином; 10 - про конфіскацію майна засуджених; 143 – по справам про адміністративні правопорушення; 3 – по рішенням суду по трудовим спорам; 159 - про стягнення аліментів, 2 - рішень у адміністративних справах, 397 – про стягнення судового збору, інших - 590.

Тоді як, на протязі 2015 року Вознесенським міськрайонним судом було видано 1088 виконавчих документа на загальну суму 5583881 грн., в тому числі: 56 – про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином; 19 - про конфіскацію майна засуджених; 214 – по справам про адміністративні правопорушення; 9 – по рішенням суду по трудовим спорам; 133 - про стягнення аліментів, 1 - рішень у адміністративних справах, 539 – про стягнення судового збору, інших - 117. Проаналізувавши ці показники можна зробити висновок, що показники поточного року значно вищі порівняно із минулим роком.

Протягом 2016 року, до відділів державної виконавчої служби, було направлено 253 виконавчих листів, а також постанов, у справах про адміністративні правопорушення. Повернуто без виконання 18 виконавчих листів та постанов суду.

Питома вага повернутих виконавчих документів до загальної кількості виписаних, складає – лише 1 %.

Протягом звітного періоду, судом не здійснювалися додаткові заходи реагування з приводу не виконання судових рішень за відсутності грубих порушень при виконанні таких рішень.

2. Кількість повідомлень, заяв надісланих прокурору, слідчим органом внутрішніх справ щодо невиконання судових рішень.

Протягом 2016 року, судом не надсилалися повідомлення або заяви прокурору чи слідчим органам внутрішніх справ, щодо невиконання судових рішень.

ХIІ. Висновки

Порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень стану здійснення судочинства змінився в 2016 році як якісно, так і кількісно. Кількість справ зменшилася у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Конституційне право кожного на звернення до суду з питань захисту своїх прав та законних інтересів - знаходить свій прояв та реалізацію саме завдяки діяльності суду щодо здійснення правосуддя. Суди загальною юрисдикції належать саме до тих судових органів, де найбільшу частку звернень, позовів, заяв та скарг - становлять звернення громадян. Обумовлено, це в першу чергу тим, що значну частку справ, розглянутих судом протягом року, становлять цивільні справи, де однією із сторін завжди є фізична особа. Крім того, мають місце й безпосередні звернення громадян, які стосуються питань організації роботи суду. Відповідно до вимог Закону «Про звернення громадян» Вознесенський міськрайонний суд забезпечує належний рівень організації роботи суду із зверненнями громадян: діловодство за зверненнями громадян здійснюється окремо від інших видів діловодства; створено умови для інформаційного забезпечення громадян ( в суді є стенди з необхідною інформацією для звернень - відомості про всіх суддів; розрахункові рахунки для сплати судового збору; зразки позовних заяв; списки слухання справ окремо кожним суддею та ін.); кожні півроку судом аналізується стан розгляду звернень громадян. Реалізуючи своє право на звернення, громадяни звертаються із заявами, скаргами та пропозиціями до Вознесенського міськрайонного суду. Інформація про розгляд звернень громадян кожні півроку надається до ТУ ДСА в Миколаївській області.

Відповідно до ст.40 Конституції України громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Питання практичної реалізації громадянами права на звернення врегульовано Законом України від 2 жовтня 1996 року «Про звернення громадян». Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. 

Реалізуючи своє право на звернення, громадяни звертаються із заявами, скаргами та пропозиціями до Вознесенського міськрайонного суду. Протягом 2016 року Вознесенським міськрайонним судом було розглянуто 12 звернень громадян, які, в основному, стосувалися діяльності суду.

Діловодство за пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами громадян ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб – керівника апарату суду та його заступника.

Пропозиції, заяви і скарги громадян після їх вирішення з усіма документами щодо їх розгляду і вирішення повертаються посадовій особі, яка веде діловодство за пропозиціями, заявами і скаргами, для централізованого формування справи. Документи розміщуються у справах у хронологічному порядку. У разі одержання повторної пропозиції, заяви, скарги або появи додаткових документів вони підшиваються до відповідної справи. Обкладинка справи оформляється за встановленою формою, на якій зазначається прізвище, ім’я та по-батькові заявника, вид звернення, дата його надходження до суду та дата, коли провадження за зверненням було закінчено.

Стан виконання та надання відповідей на звернення громадян контролюється головою суду та керівником апарату суду. Всі відповіді на звернення громадян підписує голова суду. Особистий прийом громадян в суді здійснюється головою суду, відповідно до затвердженого графіку. Крім того, відповідні довідки та роз’яснення громадяни можуть щоденно отримати у працівників канцелярії суду.

В цілому, можна сказати, що рівень здійснення правосуддя, у порівнянні з минулим роком, змінився у бік покращення якості. Так, розвиток суспільства має безпосередній вплив і на роботу суду, запровадження нових методів роботи, створення нових програм для більш ефективної роботи, допомагають ефективніше здійснювати правосуддя. Так, для прикладу, запровадження системи відеоконференц зв’язку набагато полегшує слухання справ, адже учасники процесу не зобов’язані перебувати у місті в якому слухається справа. Звісно, програма працює не перший рік, але обсяги її використання зростають поступово з кожним роком. Тому з упевненістю можна говорити про підвищення рівня здійснення правосуддя у поточному році, порівняно із попереднім.

 

ХІІІ. Пропозиції щодо поліпшення стану здійснення судочинства

Звісно, що ефективність роботи суду щодо здійснення правосуддя та захисту конституційних прав громадян значною мірою залежить від стану матеріально-технічного забезпечення та умов роботи суд. Так, суд розташовано у приміщенні, яке вже не відповідає потребам чисельного апарату суду, відвідувачі через тісне та не обладнане приміщення не мають місця для ознайомлення з матеріалами справ, написання заяв та ін. Хотілося б сподіватися, що у майбутньому, при визначенні розміру витрат на матеріально-технічного забезпечення суду, державою будуть враховані потреби працівників апарату суду, а також громадян-відвідувачів.